Бистрицький Євген. Блоґи на «Українській правді», 2017.

Головна    





Євген Бистрицький

Блоґи на «Українській правді», 2017




ВІДЧУТТЯ НЕГРОМАДЯНСЬКОЇ ВІЙНИ

23 квітня 2017, 22:48 http://blogs.pravda.com.ua/authors/bystrytsky/58fd04f0cee07/


Негромадянська війна — це війна всіх проти всіх — громадян проти власної громадянської спільності.

Це така війна, коли політики не сперечаються, а знищують у ненависті один одного.

Це війна, в якій задля часткової, партійної, власної перемоги жертвують інтересами цілої країни.

Це війна без чеснот і честі, без права і правил, без патріотизму і любові до ближнього.

Це війна засобами компрометації — всіма видами медіа, прокуратурою і судочинством, і... сміттям.

Це війна між собою і проти інших — війна політиків, патріотів, космополітів, активістів і обивателів.

Це війна, яка не завершується затриманнями, чесними судами і справедливими покараннями.

Це війна, на гаслі якої написано лише два однакових слова — «зрада» та «перемога».

Чи хочемо ми такої війни? — Але вона, неоголошена, йде.

Негромадянська війна йде у парламенті, переростаючи в антигромадянську.

Негромадянську війну ведуть урядовці.

У негромадянську війну насправді грають прокурори, судді, адвокати та ті, народні, котрі беруть на поруки.

Негромадянська війна втягує в себе громадські організації.

Негромадянську війну маніпулюють залежні ЗМІ.

Негромадянську війну ми ведемо у Фейсбуці.

Це війна, що створює негромадянське суспільство: немовби спільноту роз’єднаних людей і чужу, ситуативну, владу.

Це війна, що живить текуче суспільство, унеможливлює сталу ідентичність, зупиняє реформи.

Негромадянська, поки що холодна, війна, що є зрадницькою в умовах справжньої війні з ворогом.

Це війна, в якій головною жертвою є громадянське суспільство.

Хто здатний її зупинити? — Хіба не всі ми жадаємо цього?

Її не зупинить новий Майдан: революція звільнює — свободи будуються. Реформами.

Її не зупинити чудом нового суспільного договіру через раптову Конституційну Асамблею.

Її важко зупинити моральним авторитетам, які добре знають «як треба жити».

Її не зупинити немовби відкритими уроками посадки двох-трьох-десяти корупціонерів-високопосадовців.

Її зупинить сьогоднішній лідер і політична сила, які припинять власну негромадянську війну, що вони її ведуть.

Той лідер, хто перший публічно визнає позитиви в діях політичного супротивника.

Її зупинить нова політична сила, яка здатна або змінитися, або заснуватися та існувати.

Та політична сила, яка здатна зібрати до купи дійсних реформаторів й існуючі успіхи реформ.

Та єдність політиків і громадянського суспільства, що подолає ціпку національну схему олігархату, великої корупції.

Тобто всі ті, хто розуміють тотальну поразку країни в негромадянській війні.

Всі ми разом.





* * *


FEELING A NON-CIVIL WAR


Non-civil war — it is a war of all against all — of citizens against their own civil communion.

This is a war, when politicians do not argue but destroy each other in hatred.

This is a war in which, for partial, their own victory, they sacrifice the interests of the whole country.

This is a war without virtue and honor, without rights and rules and without patriotism and love to a neighbor.

This is a war by means of discrediting — by all types of media, prosecution office and judicial proceedings and ... by [Lviv’s] dirt.

This is a war among themselves and against others — a war of politicians, patriots and cosmopolitans, activists and ordinary people.

This is a war which doesn’t end with arrests, fair court trials, and just punishment.

This is a war with a slogan, on which there are only two similar words — “betrayal” and “victory” are written.

Do we want such a war? — But it is undeclared, it continues.

Non-civil war is in the parliament, outgrowing into an anti-civil war.

Government officials are waging non-civil war.

Prosecutors, judges, attorneys and those people on bail are actually playing in a non-civil war.

Non-civil war involves NGOs.

Dependent media manipulate a non-civil war.

We conduct a non-civil war on Facebook.

This is a war that creates non-civil society: as though community of disjoint people and alien, situational power.

This is a war that nourishes fluid society, prevents sustainable identity, obstructs the reforms.

Non-civil war is yet a cold war that is treacherous in terms of a real war with the enemy.

This is a war in which civil society is the main victim.

Who is able to stop it? — Are we not all who crave it?

New Maidan will not stop it: revolution frees — freedoms are built. By reforms.

It cannot be stopped by the miracle of a new social contract with the help of a sudden Constitutional Assembly.

It is difficult to stop it by the moral leaders who know well “how to live”.

It cannot be stopped by open lessons of imprisonment of two, three, ten corrupted officials.

It may be stopped by a leader and political force which will stop their own non-civil war, which they launch.

The leader who first will publicly recognize positive results in the actions of political opponents.

It will be stopped by the new political force that is capable to change, or to be established or to exist.

The political force which is able to collect in a heap the real reformers and existing reform successes.

The unity of politicians and civil society that will overcome the national oligarchs’ scheme and great corruption.

All of us, all those who understand [that there will be ] a total defeat of the country in a non-civil war.








Повернутися до головної сторінки