Головна    

Євген БИСТРИЦЬКИЙ

ПАНОРАМА СУЧАСНОЇ ЗАРУБІЖНОЇ ФІЛОСОФІЇ

«Києво-Могилянська академія», курс, читаний 1996-98 рр.
Семінарські заняття: Роман Кобець

Обсяг годин — 52

Мета курсу Ознайомити студентів з історією зародження, розвитку та трансформації головних ідей європейської філософії XIX — XX ст. Цієї мети планується досягти шляхом ознайомлення студентів з головними ідеями, ключовими поняттями та з працями батьків-засновників провідних течій сучасної західної філософії: психоаналізу, філософської культурології та антропології, феноменології, герменевтики, екзистенциалізму, критичної соціальної теорії, структуралізму, аналітичної філософії і методології науки, філософського постмодернізму.

Спосіб викладання курсу. Курс розрахований на 52 години аудиторних занять щотижня. Всього: 28 лекційних, 24 семінарских занять. Курс передбачає також проведення консультацій та позааудиторних штудій:

· знайомство з текстами та додатковою науковою літературою до курсу;

· написання письмових робіт в межах курсової тематики;

· підготовка до поточного, проміжного та підсумкового контролю.

Система контролю та оцінки. Оцінка знань студентів складатиметься з двох елементів: суми результатів роботи на практичних заняттях та двох письмових робіт, та оцінки за усну відповідь на іспиті. За рейтинґовою системою студент може отримати до 100 балів, з них за іспит — до 40 балів. Відвідання практичних занять є обов’язковим. Іспит проходитиме у вигляді усної відповіді за екзаменаційними білетами, складеними у відповідності до програми курсу.

Програма курсу

Тема 1. Граничні основи новітньоєвропейської філософії та їхня історична самокритика (2 год.)

1.1. Світоглядні ідеали Модерну та Просвітництва в європейській культурі. Поняття філософії Модерну (Modernity).

1.2. Європейська наука і традиція філософії самосвідомості (Декарт, Кант, Геґель). Криза марксизму як науки про суспільство.

1.3. Романтичне розуміння культури і криза класичної раціональності. Проблема філософського обґрунтування наук про суспільство, культуру, людину в XIX — XX ст.

Тема 2. Тематика, поняття та світоглядні засади філософії волі (4 год.)

2.1. Сенс шопенгаверівської критики філософії уявлення та поняття волі. Ідея песимістичного світогляду.

2.2. Романтизм та Ніцшева критика культури. «Аполонієвське» та «діонісійське» начала в європейській культурі. Поняття нігілізму. Двозначність філософії волі Ніцше та її подальших інтерпретацій.

Тема 3. Феноменологічна критика європейської науки та культури. (4 год.)

3.1. Ідея феноменології; засади феноменологічного методу пізнання.

3.2. Відкриття «життєвого світу» культури. Генеза феноменологічної соціології (А. Шюц).

Тема 4. Генеза та сучасність філософської герменевтики (2 год.)

4.1. Проблема розуміння та категорія життя в герменевтиці Дільтея.

4.2. Поняття культурно-історичного обумовленості пізнання, герменевтичного досвіду, традиції (Ґадамер).

4.3. Теорія інтерпретації символів та текстів (Рікер).

Тема 5. Психоаналітична концепція свідомості та культури (2 год.)

5.1. Відкриття психічно-підсвідомого в психоаналізі Фрейда. Концепція динаміки психічного життя.

5.2. Ідея колективного підсвідомого, його архетипів та символів (Юнґ). Сучасні інтерпретації психоаналітичного розуміння людини та суспільства (Фромм).

Тема 6. Онтологічний поворот М. Гайдеґґера (4 год.)

6.1. Нове поняття філософської онтології. «В світі буття» як некласичний принцип філософствування. Екзистенційна аналітика Dasein, основні екзистенціали. Екзистенція та часовість людського буття.

6.2. Критика новітньоєвропейської метафізики та наукового світогляду. Засадничі теми в мисленні пізнього Гайдеґґера.

Тема 7. Логічний позитивізм та його постпозитивістська критика. Некласичність аналітичної філософії (4 год.)

7.1. Ідея науккового світогляду та філософської критики мови («Віденське коло», ранній Вітгенштейн, Карнап).

7.2. Філософія як прояснення мови та теорія мовних ігор пізнього Вітгенштейна.

7.3. Науковий метод та структура наукових революцій (Кун, Фейєрабенд, Поланьї).

Тема 8. Комунікативний поворот в найновітнішій філософії (4 год.)

8.1. Суспільство та політика як предметне поле сучасного філософування.

8.2. Принцип комунікації в філософії сьогодення: комунікація як гранична основа свідомості та людського буття. Комунікація як нормоутворюючий дискурс (Габермас).

8.3. Засадничі принципи комунікативної етики. Ідея універсальної прагматики в соціальній та політичній філософії.

Тема 9. Постмодерна філософія та критика культури (2 год.)

9.1. Філософія як рефлексія над підвалинами культури. Поняття «постмодерну» в сучасній філософії культури та мистецтва.

9.2. Сенс критики модерної філософії в філософії постмодернізму. Ідея деконструкції та критика лого-, фоно-, фалоцентризму (Дерріда).

9.3. Мішель Фуко: «Влада та знання», мікрофізика влади.

Семінарське заняття 1

1. Модерн як характеристика європейської філософії та культурної доби.

2. Просвітництво, утопія, антиутопія.

Письмова робота

Література

Кант И. Ответ на вопрос: что такое Просвещение? // Иммануил Кант. Соч. на немецком и русском языках. М., 1994. С. 127-147.

Хабермас Ю. Модерн — незавершенный проект // Вопросы философии, 1992, №4.

Серль Джон. Рациональность и реализм: что поставлено на карту // Путь, 1996, № 6, С. 192-218.

Дильтей В. Наброски к «Критике исторического сознания» // Вопросы философии, 1998, №4.

Мамардашвили М., Соловьев Э., Швырев В. Классика и современность: две эпохи в развитии буржуазной философии. — В кн.: Философия в современном мире. Философия и наука. М., 1972, С. 28-55.

Оруэлл Дж. «1984», М., 1989.

Донцов Дм. Націоналізм. Лондон, 1966.

Бистрицький Євген. Політична філософія посткомунізму: горизонти методології // Політична думка, 1995, №1, С.4-7.

Бистрицький Євген. Соціалістичний реалізм — завершений проект Модерну // Філософська та соціологічна думка, 1995, №7-8.

Семінарське заняття 2

1. Поняття волі в праці Шопенгавера «Світ як воля та уявлення (Vorstellung)».

2. Ідея вічного повернення того самого.

3. Модерний зміст поняття понадлюдини.

Література

Шопенгауэр А. Мир как воля и представление. Т. 1.

Ніцше Фр. Так казав Заратустра. К., Основи, 1994.

Ницше Фр. Воля к власти. К., 1994.

Ницше Фр. Рождение трагедии из духа музыки. В кн.: Ницше Фр. Соч. М., 1990, Т.1.

Бистрицький Євген. Чому націоналізм не може бути наукою // Політична думка, 1994, №2.

Бистрицький Євген. Відкриття світу національного буття. — У кн.: Культура як світ національного буття. К., 1996.

Семінарське заняття 3

1. Основні поняття феноменологічного методу.

2. «Криза європейського людства» та криза науки.

Письмова робота

Література

Гуссерль Э . Феноменология // Логос, 1990, №1.

Гуссерль Э. Философия как строгая наука // Логос, 1911, кн. 1, С.1-56.

Гуссерль Э. Парижские доклады // Логос, 1991, №2, С.6-31.

Гуссерль Э. Кризис европейских наук и трансцендентальная феноменология. Введение в феноменологическую философию (Главы из книги) // Вопросы философии, 1992, №7, С.136-176.

Гайденко П. П. Научная рациональность и философский разум в интерпретации Эдмунда Гуссерля // Там само, С.116-135.

Новые направления в социологической теории. М., 1978.

Семінарське заняття 4

1. Критика історичного розуму В. Дільтея.

2. Поняття передумов історико-філологчного пізнання.

3. Проблеми розуміння тексту.

Література

Риккерт Г. Науки о природе и науки о культуре. В кн.: Культурология XX век. Антология. М., 1995, С.69-104.

Дильтей В. Наброски к «Критике исторического сознания» // Вопросы философии, 1988, №4.

Дильтей В. Введение в науки о духе // Зарубежная эстетика и теория литературы XIX-XX ст. М., МГУ, 1987, С.18-134.

Гадамер Г.-Г. Истина и метод. М., 1988.

Рикер П. Конфликт интерпретаций. М., 1994.

Кошарний С. О. Біля джерел філософської герменевтики. К., 1991.

Быстрицкий Е. К. Научное познание и проблема понимания. К., 1986.

Семінарське заняття 5

1. Основні поняття класичного психоаналізу.

2. Психоаналітичний образ культури.

Література

Фрейд Зигмунд. Введение в психоанализ: Лекции. М., 1989.

Фрейд Зигмунд. Толкование сновидений. К., Здоров’я, 1991.

Фрейд Зигмунд. Психоанализ. Религия. Культура. М., 1992.

Юнг Карл Густав. Архетип и символ. М., 1991.

Юнг Карл Густав. О современных мифах. М., 1994.

Маркузе Г. Эрос и цивилизация. К., «Port-Royal» , 1995.

Семінарське заняття 6

1. «Що таке метафізика».

2. «Час картини світу».

3. Політична онтологія М.Гайдеггера.

Література

Хайдеггер М. Что такое метафизика? — В кн.: Новая технократическая волна на Западе. М., 1989.

Хайдеггер М. Письмо о гуманизме. — В кн.: Мартин Хайдеггер. Время и бытие. М., 1993.

Хайдеггер М. Время картины мира. — В кн.: Мартин Хайдеггер. Время и бытие. М., 1993.

Хайдеггер М. Самоутверждение немецкого университета. — В кн.: Мартин Хайдеггер. Время и бытие. М., 1993.

Политическая онтология Хайдеггера. — В кн.: Философия Мартина Хайдеггера и современность. М., 1991.

Семінарське заняття 7

1. Позитивістське поняття мови: мова як картина світу.

2. Поняття мовної гри у Вітгенштейна.

3. Поняття парадигми та її зміни у розвитку науки.

Література

Витгенштейн Л. Логико-философский трактат. М., 1958.

Витгенштейн Л. Философские работы. М., 1994.

Аналитическая философия:избранные тексты. М., МГУ, 1993.

Кун Т. Структура научных революций. М., 1972.

Фейерабенд П. Против метода. — В кн.: Фейерабенд П. Избранные труды по методологии науки. М., 1986.

Позитивизм и наука: критический очерк. М., 1975.

Быстрицкий Е.К. Проблема понимания в исторической школе философии науки // Вопросы философии, 1982, №11.

Семінарське заняття 8

1. Смислові джерела поняття комунікації (Ясперс, Бубер, Бахтін).

2. Відкриття принципу «апріорі комунікації» (Апель).

3. Актуальність філософії комунікації для суспільно-політичного знання.

Література

Ситниченко Л. А. Першоджерела філософії комунікації. К., 1996.

Апель К.-О. Етноетика та універсалістська етика: суперечність чи взаємодоповнювальність // Політична думка, 1994, №№ 3, 4.

Хабермас Ю. Разум. Нравственность: Лекции и интервью. — М., 1992.

Бахтин М. Эстетика словесного творчества. М., 1986.

Ермоленко А. Н. Этика ответственности и социальное бытие человека. К., 1994, С.3-50.

Бистрицький Євген. Політична філософія посткомунізму: горизонти методології // Політична думка, 1995, №1.

Клепіков Андрій. Zoon politicon вчиться говорити // Політична думка, 1994, №3.

Семінарське заняття 8

1. Поняття наратива та метанарративів ( Льотар). Делеґітимація метанарративів Модерну.

2. Постмодернізм як феномен сьогоднішньої культури. Смислові горизонти поняття «постмодерну».

3. Перспективи «постмодерної» думки.

Література

Lyotard Jean-Francois. The Postmodern Condition: A Report on Knowledge. Minneapolis, USA, 1991.

Деррида Жак. Московские лекции, 1990. Свердловск, 1991.

Хабермас Ю. Модерн — незавершенный проект // Вопросы философии, 1992, №4.

Вельш Вольфганг. «Постмодерн». Генеалогия и значение одного спорного понятия // Путь, 1992, №1.

Завдання на тиждень самостійної роботи.

Самостійне опрацювання теми: «Поняття мовної гри у Вітгенштейна.»

Повернутися до головної сторінки